Join the new world

Відразу кажу, я у конгрес не балотуюсь, тому передвиборчої агітації і роздачі халяви від мене не буде. Але не балотуюсь не тому що у мене нема власного погляду на події. Просто, можливо, не хочу бути ще одним туклікером у конгресі, а часу займатись активно, скоріше за все, не буде. Можливо, колись.
Хочу тільки привернути увагу до негайних проблем, з якими стикнулась еУкраїна, і які доведеться вирішувати наступним конгресменам, тим, за кого незабаром ми проголосуємо.
А проблем багато.
Перша, це вже набридле питання альянсів, на якому спекулюють усі. Антанта-ЕДЕН-Фенікс і усі холівари, пов'язані з цим вже стали традиційними. Реально маємо те, що маємо: приблизно рівна кількість тих, хто хоче у Фенікс і ЕДЕН, забезпечує якусь рівновагу і примушує до позаблоковості відносно агресивних блоків. Антанта єдиний блок, який дозволяє маневр у зовнішній політиці. Тому нема тут що й казати.
Друга, яка мене набагато більш цікавить, але яку уникають обговорювати наші кандидати, це економіка, тому далі про неї.
Для нас введення Лани, стало чимось на зразок кліматичних змін на планеті. Льодовик почав спочатку непомітно, але насуватись. Найбільш прозорливі це передбачали, як зараз передбачають наслідки глобального потепління, але закони природи, а у нашому випадку рудминів, ми змінити не можемо. Тому вітаю всіх з "лановим" періодом.
На цю мить наслідки ми маємо такі. Населення копить голд і витрачає його на Лану - підвищене тренування за нього сили. По мірі того, як все більш людей починає розуміти, що це найоптимальніше вкладання грошей, все менш людей витрачає їх на продукти. Відбувається те, чого, нмд, і хочуть рудміни - притоку реалгрошей, які б люді витрачали на купівлю голду.
Зменшення обсягів купівлі товарів, вилилось у перевиробництво, яке на себе відчули усі мануфактурщики. Це призвело до падіння цін, бо всі хочуть свої товари продати. Мануфактури, поки що, завдяки інерції, тримаються, ставлять високі зп, працюють у збиток, сподіваючись протриматись і на те, що все минеться. Не минеться, бо це тільки початок.
Ті, хто вже збагнув, позакривали виробництва. Це призвело до наступного кроку - зменшення попиту на сировину. І власники ленда вже теж почали відчувати кризу перевиробництва, ціни на сировину теж почали стрімко падати. Лише це, поки що, дозволяє мануфактурщикам якось триматись.
Так, чи інакше, але е-світ йде до нового балансу *ціни продуктів*-*е-гроші*-*голд*. Найбільш це торкнулось цін на зброю, бо на їжі мало економлять, квітки всеодно купують, а будинки як і раніше користуються малим попитом.
Доки не введені нові модулі, про які так багато казали, залізо необхідно для зброї. Менш купують зброї, менш купують заліза. Менш купують - менші ціни. Менші ціни - менші зп, менш підприємств. З часом слід очікувати переповнення ринку підприємств дешевими пропозиціями і безробіттям. Останнє, сподіваюсь, е-Україну слабо зачепить, бо у нас традиційно не вистачає робітників. Навіть можна сподіватись на те, що коли це почнеться у інших країнах, до нас ще й емігранти якісь приїдуть.
Але всеодно, у найближчому майбутньому, до нових модулів, слід очікувати подальшого зменшення попиту на залізо, на експорт якого наша країна орієнтується. А після введення, невідомо, що буде. З одного боку для анонсованих літаків і танків, залізо ніби то буде потрібно, а з іншого боку, рудміни можуть що завгодно уткнути, наприклад додадуть ще ресурс тітан, з якого все буде виготовлятись, і якого в е-Україні не буде.
Тож від кандидатів у конгресмени хотілося б почути їх думку і позицію, відносно економічних проблем, які, нмд, найближчий місяць дуже гостро постануть перед країною.
Поки що є бачив 2 різні точки зору. Перша, це держава повинна заохочувати до ленду, робити привабливи умови для його розвитку, а мануфактуру у кращому випадку залишити, як є, або взагалі зробити нерентабельною, підвищивши у ній внутрішні податки і знизивши мито.
Друга - заохочувати ленд, але не за рахунок знищення власної мануфактури. Для цього, як мінімум підвищити мито на зброю і їжу, щоб власні мануфактурщики були господарями на власному ринку, а країна не стала повністю залежною від імпорту і експорту.
Як на мене, перша точка зору теоретично більш правильна, ми виготовляємо те, що користується найбільшим попитом за кордоном, а там купуємо все інше. Але практично, це робить нас цілковито залежними від зовнішніх ринків, на які ми ніяк не можемо впливати. Одного дня ЕДЕН, на який ми тут тільки і можемо орієнтуватись, знайде більш вигідне для нього джерело заліза, або його попит скоротиться настільки, що е-українське не буде потрібно, і наші лендовики будуть вимушені зачинитись. Це призведе до безробіття, зменшення доходів населення і зменшення попиту на будь яку продукцію. Ті, хто тягне нас до ЕДЕНу, переважно саме з міркувань збута власної продуції і тягне.
Друга точка зору теоретично не на стільки приваблива у короткостроковій перспективі і взагалі важко прогнозована у довгостроковій, з урахуванням обіцяних нових модулів. Але дозволяє бути менш вразливими від іноземних країн. Це у свою чергу дозволить проводити більш незалежну зовнішню політику, погляди на різні блоки тощо. Це, за ідеєю, повинна бути позиція тих, хто виступає за позаблоковість і Антанту.
Крім того, багато хто з гравців або принципово хоче працювати у мануфактурі, або не хоче змінювати вже прокачаний скіл на ленд. Після того, як власні мануфактури будуть або зачинені, або будуть вимушені до мінімуму зменшити зп, таким гравцям доведеться або імігрувати, або вони просто заб'ють на гру, бо не захочуть починати "качати" новий скіл з нуля, з відповідним значним зменшенням зп.
Ну, а треттю точку зору, яку власне я і не бачив, але можу лише передбачити, це розвиток різноманітної мануфактури, нехтуя ландом. Лише така позиція може бути у тих, хто прагне до Феніксу. Бо з власним залізом на їхньому перенасиченому ринку, ми точно ніколи не будемо потрібні.
Тож, хотілося б чути позиції кандидатів по економічним, а не зовнішньополітичним питанням. А ще хотілося б щоб політичні змагання між партіями і кандидатами у конгрес в е-Україні відбувались за економічними позиціями, а не за зовнішньополітичними. Щоб партійні ідеології не були розпливчаті і обмежувались позицією по відношенню до Феніксі, чи ЕДЕНу, а містили у першу чергу економічних позиції. Я зараз, наприклад, при несприйнятті комуністичної ідеології, більш схильних проголосувати за когось з колишніх комуністів, які, чи не єдині, стали на захист вітчизняного виробника. А, на жаль, жодної націоналістичної партії, яка б теж зайняла таку позицію, я не спостерігав. Замість цього заТОшили АКПУ.
Дякую за увагу. Сподіваюсь на дискусію. Слава Україні. З повагою, КОСТа.