[MinCult] ДЕНЬ СВЯТОГО АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО

Day 2,579, 23:59 • Published in Ukraine Ukraine • by Ministry of Culture


Вітаю шановну громаду України.
Ось і вже до нас прийшла зима-2014. До зими люди ставляться по-різному: одні бачать суцільні недоліки цієї пори року, а інші - тільки позитивні речі. І одними з тих позитивних речей є свята, які ми святкуємо із приходом зими. З приходом християнства, день 13 грудня вважається початком зимового сезону свят і водночас цей день відданий первозваному Апостолові святому Андрію, якого молодь вибрала своїм покровителем.


В давнину свято Андрія було лише хлопчачим, пізніше воно стало спільним для хлопців і дівчат, що й залишилось до сьогодні. Треба відзначити, що християнська традиція цього свята є тісно пов’язаною з дохристиянськими звичаями.
У ніч на Андрія хлопці мають велике роздолля, це єдина ніч у році, коли вони можуть бешкетувати, робити шкоду, і їм за це нічого не буде, адже хлопцям дівчата вибачать.
1.Якщо хлопці дівчину поважали, то недалеко ховали хвіртку, а якщо хотіли нашкодити, то відносили на край села. Дівчата та батьки не ображалися, тому що знали: якщо в дівчини вкрадуть хвіртку, то швидше вийде заміж. А ось хлопець, який хотів одружитися з дівчиною, повинен був стежити за тим, щоб інші хлопці хвіртку його дівчини не вкрали. Часи змінилися, хвіртки вже не дерев’яні, тому не так-то й легко їх зняти з петель. Проте примудряються знімати навіть браму…
2.Аби дізнатися, яким буде майбутній чоловік, готують миску з водою, набраною з криниці, миску із зерном і люстерце. До хати «запрошують» півня і дивляться, до чого перше він підійде. Якщо до миски з водою, то майбутній чоловік буде п’яницею, до миски із зерном – господарем, а якщо до дзеркальця, то чоловік буде самозакоханий.
3.Збираються разом, варять вареники, кладуть на землю біля порога та запускають голодного собаку. Чий перший вареник собака з’їсть, та дівчина перша мусила вийти заміж. Недобре вважається, коли собака надкусить і залишить вареник…
Характерним давнім звичаєм на вечорницях Андрія було те, що для їх підготовки дівчата ще досвіта приходили до означеної хати. До сходу сонця вони йшли до криниці по воду , несли її у відрах на плечах та в устах, щоби цією водою замісити тісто на балабушки. Але хлопці-збиточники часто зачіпали дівчат по дорозі, так що їм трудно було донести воду до дому. Однак, дівчата все ж таки доносили воду, пекли балабушки величиною у волоських горіх, клали балабушки попарно, називали їх іменами хлопця та дівчини. Потім всі пригощались випеченим.
Гадань та ворожінь на свято Андрія було безліч, в кожній місцевості мались свої особливості. Люди вірили, що в ніч вечорниць на свято Андрія Бог кохання та одруження ходить по землі; для нього був приготований столик з пампушками та балабушками, обов'язково застелений білим рушником, бо останній в народному повір`ї - це символ щасливої життєвої дороги, символ подружніх зв`язків. Тому і старостів, які приходять сватати дівчину, зв`язують рушником, щоб пов`язались подружні зв’язки на многая літа.
Це свято, як і свято Івана Купала весною, дуже популярне та шановане протягом багатьох віків в Україні, дійшло і до наших часів. Щораз нові покоління приймають це свято за своє, продовжують та розвивають його народні традиції, бо їх збереження має велике значення для виховання молоді.
Спасибі за підготовку статті Deuv Grad
Якщо ви маєте цікаві ідеї для конкурсів, але через якісь причини не можете їх реалізувати, звертайтеся в ПМ до міністра,або заступника міністра. Ми завжди відкриті до діалогу.
Для шаутів:
[MinCult] Традиції та звичаї. Андріївські вечорниці