[DoC] Албанія - країна орлів

Day 2,589, 07:02 • Published in Ukraine Ukraine • by Ministry of Culture

Департамент культури продовжує свою роботу.

Сьогодні пропонуємо вам огляд доволі таємничої країни - Албанії.



Алба́нія (алб. Shqipëria) — держава у Південній Європі, на узбережжі Іонічного та Адріатичного морів. Межує з Грецією, Македонією, Чорногорією та Сербією (частково визнане Косово). Площа 28,7 тис. км². Населення 2.821.977 осіб (2011). Столиця — Тирана. Офіційна мова — албанська. Грошова одиниця — лек. З січня 1946 по грудень 1976 — народна республіка. У грудні 1976 проголошена Народна Соціалістична Республіка Албанія. З травня 1991 — Республіка Албанія.


Державне свято — 28 листопада — День незалежності.
Державний прапор
Згідно з Конституцією, Державний прапор Республіки Албанія містить у центрі зображення двоголового чорного орла з розправленими крилами на червоному фоні відповідно до традиції нинішнього століття. Червоний колір прапора — символ крові албанських патріотів, пролитої ними під час багатовікової боротьби проти турецьких загарбників. У нинішньому вигляді прапор існує з 1945 року.
Державний герб
Герб Республіки Албанія являє собою зображення двоголового чорного орла на червоному щиті варязького типу. Щит обрамлений прямими чорними лініями, що звужуються донизу. На ньому є напис чорними літерами: «Республіка Албанія». Орел на гербі — символ бойового духу албанського народу, спосіб життя якого, за народним повір'ям, схожий з духом і способом життя албанця. Албанці називають свою державу «Шкіперією» (Shqipёria). Чорний двоголовий орел був емблемою національного героя Албанії — Скандербега, який у XV ст. вів національно-визвольну боротьбу проти турків.
Державний гімн.
«Hymni i Flamurit» («Єднаймося навколо прапора»). Автор тексту: македонсько-румунський поет, албанець Александр Ставре Дренова (en:Aleksander Stavre Drenova). Вперше був опублікований як вірш «Свободу Албанії» (Liri e Shqipërisë)) в 1912 р. у Софії. Автор музики: румунський композитор Чіпріан Порумбеску. Початково нинішня музика гімну призначалася для румунської пісні «Pe-al nostru steag e scris Unire» («На нашому прапорі написано Перемога»).
Прослухати його можна тут.

Релігія:
Мусульмани — 50 %
православні (Албанська Православна церква) — 35 %
католики — 15 %

«Країна орлів» - так з албанського перекладається автентична назва Албанії. Таку назву вона отримала через величних орлів, що ширяють над високими горами і озерами Албанії.
Крім безлічі гір, Албанія ще країна двох морів - Адріатичного та Іонічного. Морські узбережжя зробили цю країну привабливою для багатьох курортників, після того як вітер змін зніс авторитарний режим президента Албанії Енвера Ходжі, який правив країною 40 років.
Тирана без тирана
Тирана - столиця Албанії, розташована у передгір'ї, заснована в XVII столітті турками. Це місто, повне контрастів: прямо в центрі столиці нетрі змінюються скляними висотними будівлями банків і готелів. Головна площа Тирани - Площа Скандербега, від якої променями розходяться в різні боки основні магістралі міста. Національний герой Албанії, князь Георгій Кастріоті на прізвисько Скандербег, якому на площі поставлений пам'ятник, самовіддано боровся проти османського панування. Турки гідно оцінили полководницький талант князя, порівнявши його з Олександром Македонським, і нагородивши прізвиськом Іскандер-бей. У албанською мовою воно перетворилося на Скандербега.
Турецьке панування в Албанії тривало 435 років і не могло не залишити свого сліду в архітектурі країни. Символом османського зодчества Тирани вважаються
мечеть Етем-бея і поряд з нею - Годинна вежа.
Обидві побудовані в першій половині XIX століття і охороняються державою як історичні пам'ятки османської епохи. Албанці шанують своє минуле і, ймовірно, з цієї причини одним з найбільш відвідуваних місць в Тирані вважається Історичний Музей з величезним мозаїчним панно на фронтоні. Даний музей завжди був надбанням і гордістю албанського народу. У ньому зібрані найдавніші археологічні знахідки, що датуються 100 000 роком до нашої ери. Загальна кількість експонатів перевалило за 5 500. Наприкінці музею розташований пам'ятник, встановлений в пам'ять жертвам режиму Енвера Ходжі - засновника албанської комуністичної партії.
Тирана, як і вся Албанія, ось вже більше 20 років живе без соціалізму. Сьогодні в Тирані немає жодної вулиці, названої на ім'я тиранів: Сталіна або Енвера Ходжі. У травні 1992 року тіло лідера албанських комуністів було таємно ексгумовано новою владою і перепоховано на громадському кладовищі на околиці міста.
Про хоробрість албанців свідчить кумедна історія з колишнім президентом цієї країни Ахметом Зогу. За своє життя він пережив 50 замахів. У 1931 році його намагалися вбити близько віденського театру, коли Зогу сідав у машину. У момент замаху президент дістав свій пістолет і відкрив вогонь у відповідь, що його і врятувало - вбивці розбіглися. Це єдиний випадок у сучасній історії, коли офіційний глава держави особисто стріляв у людей, які намагалися його вбити.
Країна неодноразово змінювала форму правління.
Сьогодні в країні залишилось більше 700 000 бункерів ,як свідки комуністичних часів.
деякі з них слугують міні-готелями
чи просто акуратно вписані в сучасне життя

Історія Албанії оповита багатьма оповідями та розказами, частину з яких ми вам сьогодні розкажемо.

Фортеця РОЗАФА - легенда давньої твердині

Будували її за легендою 3 брати, але нічого у них не виходило. Що за день будували, те одразу руйнувалось. Одного разу повз проходив старець який дав їм страшну пораду. Потрібно замурувати живцем першу дівчину, що прийде сюди.
Старший і середульший брати попередили своїх дружин, щоб ті не ходили до них, а молодший поступив так, як і домовлялись нічого дома не сказавши.
Коли його жінка принесла їм обід, то почула яка участь їй приготовлена, однак погодилась. Попросила натомість не замуровувати праву ступню, руку, око і груди. А пояснила це тим, що так вона зможе побачити свого сина, приголубити рукою, ногою погойдати колиску, а грудьми нагодувати його.
Відтоді фортеця не руйнувалась, а в честь дівчини назвали її РОЗАФА.
Берат - місто шести імперій
Албанська земля, рівно як і наша українська була предметом неодноразових воєн та переділів сфер впливу. Місто Берат яскравий тому приклад.
Ще на початку нашої ери місто Антипатрею вподобав цар Кассандр. Потім його отримували в володіння римляни, болгари, візантійці, турки, сербське царство та османська імперія. Кожна культура щось залишила по собі.
Тут гармонійно поєднанні православні та католицькі храми, мечеті.
Відвідавши місто ви побачите будинки, що неначе піраміда виросли на схилах міста.


Для шаутів:
[DoC] Огляд Албанії