Як вмирала політика в еУкраїні
KATPAH
Почитав я оце черговий плач Сварога на тему: “Мерзенний Плато продав еукраїнську політику за жменю голда”. Можна було б просто посміятись і піти собі далі, але все ж стаття не лише про це - автор намагався пояснити факт смерті політики в еУкраїні. Серед причин називався відхід активних гравців у РЖ, технічна можливість встановити диктатуру, “захворіння” еукраїнського суспільства на диктаруру. Однак як на мене, то жоден з цих аргументів не може бути прийнятий як достатній — активні гравці зажди йшли з гри (де тепер Махно чи Тарасій?), механізм передбачає не тільки можливість встановлення диктатури, але й її скидання, а еукраїнське суспільство взимку наочно продемонструвало, що йому неможливо просто так взяти і накинути диктатуру. Значить що? Значить причина зовсім не в цьому. Хоча Сварог у своєму “плачі Ярославни” близький до відповіді — диктатура і смерть політики дійсно пов'язані. Тільки навпаки — не політика померла, бо встановилась диктатура, а диктатура встановилась того, що померла політика, а природа, як казали ще древні, не терпить пустоти.
Отже, давайте спробуємо розібратись в повчальній історії про те, як раніше політики було багато, а потім не стало зовсім.
Для початку — невеличкий анекдот.
Джентльмен побачив у парку молодика, який відтискався від землі. Подивившись на це кілька хвилин він підійшов і нерішуче сказав: “Перепрошую, що я Вас турбую... але здається Ваша дама вже пішла...”.
Плато дійсно значною мірою вбив політичний модуль гри. Однак зробив він це зовсім не з введенням опції диктатури, яка швидше вже навпаки політичний модуль розширила. Ні, це було значно раніше — коли Плато забрав у виборців можливість визначати, хто з кандидатів потрапить у конгрес, а хто — ні. Не всі нинішні “аксакали” пам'ятають, але колись чи пройде той чи інший кандидат залежало не від ПП, а від того, скільки людей за кандидата проголосує. Люди агітували, намагались бути цікавими виборцям, пропонували різні концепції та ідеї... Кандидати йшли в конгрес з програмами і обіцянками.
Але потім змінили ігрову механіку і почали голосувати не за людей, а за партії, причому саме ПП загалом вирішував, хто буде у конгресі, а хто — ні (хочеш бути кандидатом? ОК, твій номер у списку кандидатів — 41, удачі). В результаті щоб потрапити у конгрес потрібно було здатись цікавим і потенційно корисним не сотням людей, потрібно було здатись корисним голові партії.
До чого це призвело? А призвело це до збіднення політичної палітри. Це призвело до того, що поступово політична кар'єра будувалась не стільки на основі здібностей і таланту, скільки на основі лояльності і слухняності старшим. Коли критерієм підбору ставала можливість по команді зайти у чатик, по команді не зайти, по команді проголосувати так, як сказав ПП, по команді подати голос... Вирішувати питання почали невеличкі групки людей (ПП і наближені до нього), значна частина конгресменів не вирішувала взагалі нічого.
Однак політика померла не тоді. Політика просто збіглась у кілька разів, стала меншою.
Смерть еукраїнської політики настала тоді, коли їй не залишилось місця. Не всі знають (одні тому, що в школі такого не вчать, інші — бо пробухали курс політології), але корені політики лежать у конфлікті інтересів, вужче — у конфлікті соціальних інтересів. Політика виникає тоді, коли хтось активно хоче одного, другий — іншого і обидва ці бажання неможливо втілити одночасно. Приклад — робітник хоче високої мінімальної зарплатні (1 золотий в еквіваленті? Добре, але п'ять — ще краще), а роботодавець хоче низької мінімальної зарплатні (1 гривня? Добре, але краще — можливість взагалі безкоштовних робітників), на основі цих двох позицій можна сформувати дві політичні сили (умовно - “соціалісти” та “феодали”) і вести політичну боротьбу. Але політика неможлива, якщо немає альтернатив, якщо всі пропонують одне й те саме, потрібні різні пропозиції.
Якщо сильно спростити для наочності, то політику в еУкраїні вбив не Плато і можливість диктатури, а Гудя і ідея “Третьої сили”. Нагадаю, що ідея “третьої сили” полягала у тому, щоб вийти за рамки конфлікту “упорки прости ліберастів” і запропонувати такий шлях розвитку, який би найбільш оптимальним для всіх груп. Проект вдався — була знайдена така конфігурація, яка виглядала досить оптимальною — хай не найкращою, але змінити її можна було лише в гіршу сторону, причому не факт, що ця гіршість була б тимчасова. А після того, як перерозподілили бонуси і еУкраїна отримала фулсет по зброї — існуюча конфігурація стала не такою вже й поганою. Влада в екраїні змінювалась, але нічого в устрої не мінялось і кандидати у владу навіть не обіцяли щось змінити — лише робити те, що вже є, причому це обіцяли всі. Підкреслюю — всі політ.сили обіцяли одне й те саме від виборів до виборів. Що це означало на практиці? А це означало, що з точки зору виборця немає жодої різниці між партією чи кандидатом А, В чи С, хто б не виграв вибори — нічого не зміниться.
Все, на цьому політика в еУкраїні померла. І коли Було кілька груп, які намагались потішити власне ЧСВ шляхом отримання влади (причому далеко не зажди вони з тією владою щось робили, головне — отримати владу і тим самим довести конкурентам, що саме він Наполеон, а всі інші — Джозефіни). Але до чого тут політика? Перепрошую, шановні, але ваша дама вже пішла у кращий світ і ви кілька місяців автоматично займались любощами з трупом.
(з міркувань цензури картинки любощів з трупом не буде, тримайте краще вже щось таке)
До чого я це все. Якщо хтось хоче відродити політику в еУкраїні, то потрібно не скиглити: “А от у них є дамаг, а ми нуби з нульовим дамагом” чи стати у кутку і там покриватись пилюкою та павутиною під горді думки: “Це просто період такий, нічого не вдієш... есуспільство повинне перехворіти диктатурою... і як перехворіє, тоді ми знову... щось... мабуть...”. Для того, щоб відродити політику в еУкраїні потрібно всього дві речі:
1. Створити якусь візію шляху розвитку еУкраїни, відмінного від того, що відбувається нині.
2. Активно і вголос працювати над реалізацією цієї візії.
Все, хто буде дотримуватись цих двох пунктів — буде мати політику, хто не буде — буде нидіти як зараз.
Ну і в якості няшки:
Для шаутів:
Як вмирала політика в еУкраїні
http://www.erepublik.com/en/article/-1344-2563391/1/20
Comments
Справді цікава стаття. Вот
Дякую.
І няшку зі смаком підібрав.
Voted 23 & Endorsed 25 & Sub 86
"одні тому, що в школі такого не вчать, інші — бо пробухали курс політології"
Есть такое подозрение, что вот эту фразу ты про самого себя написал. 🙂
Ведь если вдуматься, то введением диктатуры администрация игры просто отправила всех играть в марксизм. Теперь люди, имеющие деньги, чтобы купить сильный аккаунт, много игровой валюты для оружия, еды и, конечно же, CO в битве, то есть этакая буржуазия, могут захватить виртуальную власть без учёта мнения всех остальных, то есть пролетариата. Логично, что при таком раскладе главной идеей всей внутренней политики становится пресловутая классовая борьба.
Ура, товарищи! Хватайте булыжники! 😁
Только вот булыжников в игре пока ещё нет, так что ждём, когда и в каком виде администрация добавит их в игровой процесс. 🙂
Ти якісь дивні речі пишеш. Те, що ти називаєш буржуазією в макрксизмі все ж називалось капіталістами, пролетаріату в цій грі не може бути, бо кожен володіє засобами виробництва (ферми, пекарня).
А головне - ти абсолютно не зрозумів головну ідею статті. У нас немає класової боротьби. У нас взагалі політичної боротьби немає, у тому-то й штука.
Строительство здания начинается с фундамента, то есть какая в игре экономика, такой тут и марксизм.
И твою главную мысль я понял и даже ответил тебе, почему в нынешних условиях политическая борьба не прогрессирует.
Спочатку всі гравці еУкраїни гуртувались навколо ідеї прогнати мадярських тошерів. Мадяри пішли.
Потім розкол на проросійську та антиросійську групи. Проросійські пішли.
Потім розкол на упорків та ліберастів. Упорки почали вимирати і уже майже вимерли.
Ліберасти розкололись на ува та інших. Інші йдуть.
Ува, згідно загальних тенденцій у грі, потроху кидає гру.
З усіх вище названих груп лишається і досі по кілька представників, котрі вдосталь награлися в політику, відчули її циклічність, і махнули на те все рукою.
Дотого ж, політика еРепки є проекцією РЛ поглядів. Зараз в РЛ побутує одностайність поглядів на ключові питання. Все інше розглядається як нюанси співпраці, і тому ігнорується.
Також, не варто забувати що час від часу в політичних лозунгах звучали тези про обрання курсу на той чи інший Альянс або Союз. Наразі топові країни уже перебрали всі варіанти тасування колоди, і тому питання альянсів перестало бути актуальним як для них, так і для нас. Цьому посприяв перерозподіл ресурсів на мапі.
Також за роки існування еРепки всі уже награлись у війни з НЕ. І після чергового випилу ворога відчуття перемоги все більше притуплялось.
Також важливе значення має потік нових ідей та стремлінь від новачків. А новачки в еРепці уже сприймаються як шось кумедне, а не шось потрібне.
Факторів багато, і всі вони частково впливають. Виключивши один, будь який, ситуація не зміниться!
Навіть прогрес у будівництві відеопроцесорів впливає на зацікавленість гравців у еРепці. Адже грати у неймовірно прекрасний Відьмак 3 на порядок приємніше, аніж втикати у модельки танчиків що сіпаються та строчити статті на теми, котрі переписані у кожні країні після кожної зміни поколінь.
За Відьмака плюсую🙂 Справді, дуже давно не грав таку якісну, в усіх аспектах, гру. Тільки от рівняти репку і подібні ігри я не можу... Це ж взагалі зовсім різні речі
Так, різні речі. Браузерні ігри то взагалі окрема категорія.
Свого часу гравці пишались тим, що грають у браузерну гру, це ж бо онлайні, тисячі гравців, нічого не треба ставити на комп, можна повноцінно грати з телефону з любої кафешки.
І сьогодні є ті, котрим подобаються браузерні ігри.
Але шо це за ігри? Вони більше не вимагають комунікації, тактики, стратегії, сидіння онлайн посеред ночі, вартування битви, якоїсь творчості...
Та категорія молоді, котра раніше обирала браузерки, сьогодні шпілять на планшетах псевдокопії Відьмака, НФС на телефонах.
Новачків не буде, бо ця гра дожила часу, коли стала не актуальною.
Олдфаги йдуть бо вичерпали можливості гри.
Колапс, котрий ми спостерігаємо, переживає кожна ММО.
Його можна відтягнути перезапускаючи сервери, міняючи швидкість прокачки, прописуючи нові інтерфейси. Але факт лишається: актуальність еРепки минула.
Лишаються такі як ми. Хоча не знаю в чому наша особливість🙂
@NeyroVOL - тому що задроти)
Мабудь так. Але задротство це наслідок. А от наслідок чого...
Бравісімо!!!
Дякую.
Тверезий погляд на ситуацію (+)
Вечір понеділок - от і тверезий. А от у ввечері п'ятниці може бути й нетверезий. 😉
вот. дочитав до кінця
🙂
Хоч не до кінця згоден з усіма твердженнями, але загалом ідея правильна. Дійсно, різниця між таборами ставала все розмитішою та розмитішою, і перетворювалась на дурний фарм медальок, а як нам відомо - коли в житті людини наступає одноманітність, її починають цікавити різні збочення.
" взимку наочно продемонструвало, що йому неможливо просто так взяти і накинути диктатуру" - можна взяти й накинути всюжи, питання лише в грошах, кількість яких зворотньо пропорційна кількості запрошених на вечірку.
Бо так, я думаю, якби декого взяли би в долю - все б пройшло спокійно. Навіть зараз ми могли спостерігати одну особу, яка спочатку грозилась підняти революцію, а потім після солодкої пропозиції гучніше всіх висміює демократію.
Розумієш, "встановлення диктатури" це гра, в яку може грати кілька сторін. І гроші теж можуть бути з обох сторін. Можливості значною мірою визначаються бажанням - бажанням одних диктатуру встановити і бажанням інших не дати її встановити. Ну от реально зимою багато було і тих, і інших, а цього разу - було чимало тих, хто хотів встановити диктатуру, було чимало тих, кому було все одно і занадто мало тих, хто готовий був всертись, але не пропустити диктатуру.
[removed]
Просто минулого разу організацією займались гарячі й недосвідчені, які забули покликати командира одного МЮ, а от цього разу здогадались запросити до корита усіх найбільших мастеркардів, тому навіть якби решта агресивно впиралась, нічого б не вийшло. Минулого разу була конфронтація одного клану проти суспільства, зараз - мастеркардів, які вирішили що їх донат дає їм право на владу проти звичайних гравців
А так - згоден, диктатура була встановлена без опору(швейк не рахується), навіть я стояв осторонь і не зробив жодного пострілу, бо власне не було за кого воювати🙂 Нещасного губку усі покинули напризволяще й полетіли в туклік🙂
Плохая организация. Если бы под тем же соусом подали другую утку, то всё могло бы быть иначе.
UkrainischGuerrilla, якби в останньому абзаці статті було згадано думку, яку ти описав, то стаття б було точно повноцінною. Все йде по-висхідній, тому, гадаю, ми ще не досягли апогею. Зараз поки "візові" (хоч вони не люблять цього згадувати) рулять але поки не збираються гуртувати країну чи встановлювати логічні "правила гри" - "нахрапом" їх улюблений стиль. Зрозуміло, що і раніше все було так само ), тому і кажу що висхідна продовжується, адже Плато зробив кілька змін і гра вже не буде попередньою. Почекаємо розвитку правил та свідомості "Панів"
Тож стаття хоч і потрібна новачкам, але заточена в бік похвали диктатурі )) як тримача всього дамагу країни (ну люблять вони скрізь про це прибріхати).
Мабуть без нових змін в механіці гри доведеться немало чекати перемін, адже румуни гру заточили під перевагу тримачів карток )) -нема проти лома прийомів
Логічні правила гри? Які це? І з ким?)
складність у тому, що людині, яка не відчула цього, важко пояснити. Спробуй знайти можливість бодай рік-два пожити в одній з країн ЄС. Відразу жахаєшся від того ,які проблеми в нас і в грі в житті. Щодо гри, то сюди ззовні наші гравці тягнуть все, що їх оточує, і тому тягнуть, здебільшого мало доброго ) чи ти в цьому сумніваєшся. Важко грати з гравцями, що сповідують стиль життя гопоти, що в відповідь на згадку певних правил (невербальних чи письмових) ржуть та намагаються вказати на відсутність гравців в країні, з якими можна грати, домомвитися про певні початкові правила. Імхо, без базового фундаменту не можна об_єднати країну. Коли підуть десяток ваших мастеркардів, все розвалиться, а руїна продовжуватиметься.
Я був за кордоном не раз. І знаю про різницю менталітету. Але на мою думку, зараз саме представники програвшої сторони (прихильники старої політики) Не хочуть грати в гру, яку їм пропонують. Що поганого в пропозиції лавра об'єднати д4 для реййдів проти угрів? Але % гравців чисто зі злоби будуть робити навпаки. Ось в цьому проблема на мою думку. Ми в д3 вже довели що можемо приносити проблеми уграм. Так ми не можемо їх перемогти. Але болючі удари наносити можемо, і будемо.
Ця гра це зовнішня політика. Нам потрібні союзники. Союзники мають знати що ми їм допоможемо, і ми повинні бути впевненими що і вони нам.
Нам потрібна економіка. В нас є Фулл сет по зброї, нам треба намагатися розширити бонуси по їжі. Дипломатія чи АС, перш ніж це зробити нам потрібна сила щоб це захистити.
Якщо в нас буде економіка країна зможе давати кредити на паки. Так так!. На паки, щоб ті хто не мав мастеркардів могли грати нарівні з ними. Збільшувати силу д1-3.
Ось гарна ціль для тих хто хоче займатися політикою. Це вигідно всім верствам населення. Але на це не здатні люди, які 1) маріонетки. 2) туклікери
Гроф, будь які лозунги не мають сенсу. Оскільки немає протистояння в політиці. Хочеш стати презом? ставай.
Здебільшого всім пофіг.
Читаючи твій комент відчується запал, котрий існував десь іще в 2011-12 роках. Тоді іще пробували один одному щось доводити.
Згодом перепалки в коментах мали виключно декоративний характер, або помсту за особисті образи в минулому.
Старі ігри помирають тому, що вони старі.
еРепка не Ультіма, вічно жити не буде🙂
V+S
Когда появляются вот такие статьи, я понимаю, что нахожусь в правильном месте и играю в то, что приносит мне удовольствие. Многие люди понимают суть происходящего, но не у многих хватает правильных слов, чтобы эту суть изложить.
(*скромно пишається😉
Для того, чтоб перехватить руль у диктатуры, необходимо её расколоть изнутри. Найти слабое звено, раскачать лодку и посеять сомнения.
так диктатура прямо ж так і каже: "Давай, ломай меня полностью..." 🙂
Вона, диктатура, говорить у порожнечу🙂
Жирний вот!
по делу, вот!
вот і саб, якось так і є.
годно! вот
Цікава стаття
Давно не читав такої цікавої статті.
дякую
Вот как раз политику в еУкраине можно возрождать, я имею ввиду что сейчас как раз есть 2 лагеря любители демократов и фан-диктаторы. Хороша статья!
Розумієш, нити: "От, суспільство ще не перехворіло на диктатуру... тому ми нічого не робимо" це не означає бути проти диктатури, просто нити - це взагалі ніщо.
Агов, покажіть мені ваші дії.
Суспільство не тільки не перехворіло, але і почало признавали її переваги. Щось мені чуйка підказує, що якби диктатуру піднімати треба було завтра її підтримало б більше ніж 3 МЮ
Взагалі то, шо тих, шо тих, сумарно назбирається до двох десятків не більше. Всім іншим байдуже.
Я впевнений шо Лавру і Ко, шо Швейку, і так грається норм. Просто пережовувати питання про доцільність чи шкідливість Диктатури це ЄДИНЕ, що в цій грі іще не пережовано до стану однорідної маси.
Cупер)))вот
аффтор глубоко подлизал диктаторам. вижу у них там это основной критерий отбора в диктаторские шестерки.
Ти мене розкусив - у нас в хунті просто зараз іде кастинг на наступного диктатора.
ой. не хвилюйся. вистачить вам усім. ще й тобі встигнуть зробити рімінг. все одно вам ніхто допомагати і скидати не буде. самі себе будете скидати. або, мені знов нудно стане.
Дякую, ти мене втішив, а то я вже переживати почав: "А раптом противники диктатури будуть її скидати?", але після твоїх слів я зрозумів, що якщо раптом хтось вирішить її скинути, то ти знову витратиш купу грошей, але захистиш диктатуру.
головне я можу собі дозволити витратити купу грошей. а на що, то вже моя справа))
можу і на єпроституток витратити, якщо вже ти так просиш.